У вас уже налаштовані основні автоматизації. Welcome працює, покинутий кошик нагадує про себе, після покупки клієнт отримує лист, неактивним приходить реактивація. Начебто email-маркетинг працює сам.
Але спробуйте простежити шлях одного клієнта від першої взаємодії до наступної покупки:
Саме на цих переходах найчастіше й виявляється: окремі тригери є, а retention-системи немає.
Retention часто помилково сприймають як реактивацію: клієнт давно нічого не купував — треба нагадати про себе. Насправді повертати клієнта потрібно починати значно раніше.
Після першої взаємодії з магазином у нього з'являється історія: що він переглядав, що купив, коли це було, як взаємодіяв із листами, чи повертався на сайт. Усе це можна використовувати для наступної комунікації.
Тому retention — це не окремий лист «Ми за вами сумуємо» через шість місяців. Це система, яка допомагає підтримувати контакт із клієнтом протягом усього його життєвого циклу — від першої взаємодії до наступних покупок.
І тут важливий момент: retention-система не повинна складатися з максимальної кількості автоматизацій. Задача не надсилати клієнту більше листів. Завдання — надсилати правильну комунікацію в правильний момент, враховуючи те, що клієнт уже зробив.
Уявімо інтернет-магазин, у якому налаштовано п'ять автоматизацій. Кожна окремо працює з потрібними результатами:
Це хороший набір автоматизацій. Але сам по собі він ще не система.
Система починається тоді, коли ми задаємо інше питання:Що має відбутися з клієнтом після кожної його ключової дії?
Тоді логіка виглядає приблизно так: перша взаємодія → інтерес → покупка → комунікація після покупки → наступна потреба → повторна покупка → подальша взаємодія
І на кожному етапі система враховує попередню поведінку клієнта. Наприклад, якщо він вже купив, то не потрібно продовжувати комунікацію. Якщо купив певний товар, то в наступних листах це враховуємо.
На цьому етапі окремі тригери починають працювати як одна система.
Ще один важливий рівень системи — дані про самого клієнта.
Не всі покупці однакові. І навіть одна й та сама людина може бути різною для магазину в різні моменти часу. Новий клієнт і клієнт із десятьма покупками — це різні сценарії. Той, хто купує раз на місяць, і той, хто купував один раз пів року тому, — теж.
Клієнт, який постійно переглядає одну категорію, має інший потенційний інтерес, ніж людина, яка купує товари з абсолютно різних категорій.Тому retention-система поступово починає використовувати поведінкові та комерційні дані: покупки, категорії, частоту замовлень, давність останньої покупки, активність у комунікації та інші характеристики клієнта.
Це дозволяє перейти від простої логіки:«усім клієнтам після покупки відправляємо один і той самий лист»до:«залежно від того, що відбулося з клієнтом, визначаємо, яка комунікація буде для нього наступною».
Саме тому сегментація стає важливою частиною розвитку retention-системи, а не окремою активністю заради самої сегментації.
Є кілька простих ознак:
Клієнт отримує підтвердження замовлення або лист після покупки — і далі магазин чекає, поки він сам повернеться.
Кожен сценарій виконує свою задачу, але немає загальної логіки, яка визначає, що відбувається з клієнтом далі.
Коли потрібно продати — магазин робить розсилку зі знижкою. Але системної роботи з поверненням клієнта між акціями немає.
Новий покупець, постійний клієнт і людина, яка давно нічого не купувала, отримують приблизно однакові повідомлення.
Ви знаєте список своїх автоматизацій, але не можете показати шлях клієнта. «У нас є welcome, кошик, post-purchase і реактивація» — це відповідь про інструменти. А питання retention звучить інакше: «Що відбувається з клієнтом від першої покупки до наступної?»
Якщо на це питання немає чіткої відповіді, найімовірніше, у вас поки є окремі сценарії, а не цілісна retention-система.
Ми не починаємо з готового списку тригерів. Спочатку дивимося на сам бізнес:
Після цього визначаємо точки, у яких email справді може впливати на поведінку клієнта.
Далі вибудовуємо логіку сценаріїв: що запускається, після якої дії, що зупиняється, коли клієнт переходить до іншого сценарію та яку інформацію система використовує для наступної комунікації.
І тільки після цього налаштовуємо конкретні автоматизації. Тому retention-система — це не про те, щоб одразу зробити все. Спочатку будується логіка. Потім вона перетворюється на автоматизації.
Коли retention побудований як система, email перестає бути набором листів, які «десь там автоматично відправляються». Він починає працювати з клієнтом протягом усього циклу взаємодії:
1. Після покупки не виникає довгої паузи без комунікації.
2. Наступний контакт залежить від попередньої поведінки.
3. Повторні продажі не залишаються тільки на регулярних акціях.
4. Автоматизації не конкурують між собою, а доповнюють одна одну.
А команда розуміє не тільки які сценарії налаштовані, а й навіщо кожен із них існує та яке місце займає в загальній системі. У результаті email працює не лише в момент відправки чергової розсилки. Він продовжує працювати між покупками — саме там, де магазин часто втрачає клієнта.
Тому retention — це не кількість автоматизацій.
Можна мати десять тригерів і залишати клієнта без комунікації в найважливіші моменти. А можна побудувати систему, у якій кожна наступна комунікація логічно продовжує попередню.
Саме тоді email-маркетинг стає не набором окремих листів, а системою роботи з клієнтом і повторними продажами.